12. Нормативно-правові акти з технічного регулювання у сферах інформаційної безпеки

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні визначає Закон України «Про стандартизацію» (далі - Закон), спрямований на забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- європейський стандарт - регіональний стандарт, прийнятий європейською організацією стандартизації;
- кодекс усталеної практики - нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів;
- міждержавний стандарт - регіональний стандарт, передбачений Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року та прийнятий Міждержавною радою із стандартизації, метрології і сертифікації;
- міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною організацією із стандартизації і доступний для широкого кола користувачів;
- національний орган стандартизації - орган стандартизації, визнаний на національному рівні, що має право бути національним членом відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації;
- національний стандарт - стандарт, прийнятий національним органом стандартизації та доступний для широкого кола користувачів;
- нормативний документ - документ, що встановлює правила, настанови чи характеристики щодо діяльності або її результатів;
- регіональний стандарт - стандарт, прийнятий регіональною організацією стандартизації і доступний для широкого кола користувачів;
- стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері;
- стандартизація - діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері;
- технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Згідно статті 4 Закону метою стандартизації в Україні є:
- забезпечення відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню;
- керування різноманітністю, застосовність, сумісність, взаємозамінність об'єктів стандартизації;
- забезпечення раціонального виробництва шляхом застосування визнаних правил, настанов і процедур;
- забезпечення охорони життя та здоров'я;
- забезпечення прав та інтересів споживачів;
- забезпечення безпечності праці;
- збереження навколишнього природного середовища і економія всіх видів ресурсів;
- усунення технічних бар’єрів у торгівлі та запобігання їх виникненню, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції.

Згідно статті 5 Закону об'єктами стандартизації є:
- матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність;
- правила, процедури, функції, методи, діяльність чи її результати, включаючи продукцію, персонал, системи управління;
- вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування тощо.

Згідно статті 11 Закону функції національного органу стандартизації виконує державне підприємство, утворене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Національний орган стандартизації не може бути приватизованим та одержувати прибуток від своєї діяльності.

До повноважень національного органу стандартизації належить:

1) організація та координація діяльності щодо розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них відповідно до цього Закону;

2) прийняття, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них відповідно до цього Закону;

3) вжиття заходів щодо гармонізації національних стандартів та кодексів усталеної практики з відповідними міжнародними, регіональними стандартами та кодексами усталеної практики;

4) розроблення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, національних стандартів та змін до них щодо:
- процедур розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них;
- критеріїв, форми і процедур розгляду пропозицій щодо проведення робіт з національної стандартизації;
- процедур створення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації;

5) забезпечення відповідності національних стандартів та кодексів усталеної практики законодавству;
6) забезпечення адаптації національних стандартів та кодексів усталеної практики до сучасних досягнень науки і техніки;
7) підготовка та затвердження програми робіт з національної стандартизації;
8) прийняття рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності;
9) координація діяльності технічних комітетів стандартизації;

10) участь у підготовці міжнародних, регіональних стандартів та кодексів усталеної практики, що розробляються відповідними міжнародними та регіональними організаціями стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації чи з якими він співпрацює згідно з положеннями таких організацій або відповідними договорами, а також забезпечення врахування інтересів України під час провадження зазначеної діяльності;

11) забезпечення та сприяння співробітництву у сфері стандартизації між виробниками, постачальниками, споживачами продукції та відповідними державними органами;

12) заохочення суб’єктів малого і середнього підприємництва до участі в розробленні національних стандартів та кодексів усталеної практики, забезпечення доступу зазначених суб’єктів до текстів таких документів;

13) підготовка щорічного звіту про свою діяльність, внесення його після схвалення керівною радою на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації, та оприлюднення на офіційному веб-сайті не пізніше п’яти робочих днів з дня схвалення цього звіту керівною радою, але не пізніше 1 квітня наступного за звітним року.

Згідно статті 17 Закону національні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них розробляються таким чином, щоб не створювати технічних бар’єрів у торгівлі та запобігати їх виникненню.

Національні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них розробляються на основі:

1) міжнародних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них, якщо вони вже прийняті або перебувають на завершальній стадії розроблення, крім випадків, якщо такі стандарти, кодекси та зміни є неефективними або невідповідними, зокрема з огляду на недостатній рівень захисту, суттєві кліматичні чи географічні фактори або технологічні проблеми;

2) регіональних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них або відповідних їх частин у разі, якщо міжнародні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них не можуть бути використані з причин, зазначених у пункті першому цієї частини;

3) стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них або відповідних їх частин держав, що є членами відповідних міжнародних чи регіональних організацій стандартизації та з якими укладено відповідні міжнародні договори України про співробітництво і проведення робіт у сфері стандартизації;

4) наукових досягнень, знань і практики.

Згідно статті 24 Закону національні стандарти, кодекси усталеної практики, зміни до них та розроблені національним органом стандартизації каталоги видаються, відтворюються та розповсюджуються національним органом стандартизації. Видання, відтворення і розповсюдження документів міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації, здійснюються зазначеним органом відповідно до правил таких організацій.

Для подання інформації заінтересованим сторонам національний орган стандартизації формує та веде національний фонд нормативних документів, що функціонує як Національний інформаційний центр міжнародної інформаційної мережі (ISONET), складає та веде каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики.

Національним органом стандартизації розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації» було визначене державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі - ДП «УкрНДНЦ»). Офіційний сайт ДП «УкрНДНЦ» знаходиться тут.

13 липня 1995 року наказом Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України № 245, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 1995 року за № 262/798, було затверджено «Положення про Національний інформаційний центр із стандартизації та сертифікації Міжнародної інформаційної мережі ISONET»:

1. Національний інформаційний центр є складовою частиною Національного автоматизованого інформаційного фонду стандартів і являє собою сукупність нормативних документів із стандартизації та сертифікації, автоматизованих баз і банків даних чинних нормативних документів та проектів цих документів.

2. Національний інформаційний центр створюється згідно з вимогами «Угоди про технічні торгові обмеження» Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ), Конституції Міжнародної Організації зі Стандартизації (ISO) та Конституції ISONET.

4. Національний інформаційний центр об'єднує автоматизовані бази та банки даних (далі - АБД), основними з яких є АБД:
- міжнародних, регіональних (міждержавних) і національних нормативних  документів із стандартизації та сертифікації і їх перекладів;
- проектів нормативних документів зі стандартизації та сертифікації, які розробляються в Україні;
- чинних нормативних документів України, які стосуються сфери торгівлі та сертифікації продукції;
- повідомлень, які надійшли від Секретаріату ГАТТ;
- коментарів (відгуків), які надійшли від країн - Договірних сторін ГАТТ, країн-учасників Світової організації торгівлі та відгуків, підготовлених зацікавленими сторонами (установами, підприємствами) України...

Чтобы прочитать лекцию полностью, напишите автору

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Книга | Автор | Статьи | Фильмы | Фото | Ссылки | Отзывы

Контакт | Студентам | Ветеранам | Астрология | Карта сайта



Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика